З величезної кількості різних захворювань ідентифіковано понад 7.000 відомих рідкісних хвороб, діагноз яких встановити дуже складно, оскільки інформація про кожне захворювання обмежена. 80% рідкісних захворювань мають генетичний характер і можна діагностувати з допомогою генетичних тестів. Ми допомагаємо пацієнтам подолати труднощі за допомогою комплексного генетичного тестування.

Повногеномне та повноекзомне секвенування призначені для діагностики найширшого спектру рідкісних спадкових захворювань. Рідкісні захворювання мають широкий спектр симптомів, і жоден симптом не є специфічним, тому фахівцям важко зрозуміти, яку вибрати панель. Можливість проаналізувати всі галузі генів робить цю діагностику економічно вигідною.

Області медицини, де використовується повногеномне та повноекзомне секвенування:

• неврологія,
• дерматологія,
• ендокринологія,
• кардіологія,
• гематологія,
• імунологія,
• офтальмологія,
• отоларингологія,
• урологія,
• пульмонологія,
• інші галузі медицини.  

Є ймовірність 32%, що пацієнт отримає чіткий молекулярний діагноз.

Повноекзомне секвенування виявляє більшість рідкісних генетичних захворювань, охоплюючи область екзома. Ви можете розглянути повноекзомне секвенування насамперед, коли важко поставити діагноз.

Повноекзомне секвенування у таких випадках:

• Провести попереднє генетичне тестування. Американський коледж медичної генетики рекомендує дітям із порушеннями розвитку, когнітивними та інтелектуальними порушеннями пройти генетичний тест на основі повноекзомного секвенування як тест першої лінії.
• Діагноз не встановлено після численних тестів. Навіть після численних панельних тестів слід розглянути можливість проведення повноекзомного секвенування, якщо причина захворювання досі не виявлена.
• Виявлення неспецифічних симптомів Коли лікар підозрює генетичне захворювання, але його неможливо діагностувати тільки на підставі фенотипів (клініки) пацієнта, пацієнт/лікар можуть розглянути можливість проведення повноекзомного секвенування.
• Універсальний тест Замість кількох окремих/панельних тестів пацієнту та лікарю слід розглянути варіант проведення тесту, що охоплює всі гени.

Повноекзомне та повногеномне секвенування аналізують рідкісні генетичні захворювання, спричинені певними генетичними мутаціями. Повноекзомне та повногеномне секвенування не діагностують онкологічні захворювання або хронічні захворювання, спричинені множинними складними факторами.

Варіанти, виявлені за допомогою повногеномного або повноекзомного секвенування, можуть бути підтверджені і для членів сім’ї пацієнта.

Тестування тільки пацієнта називається пробандом, тестування пацієнта разом з одним із його батьків називається дуетом, а тестування пацієнта та обох батьків називається тріо.

Відмінності повноекзомного та повногеномного секвенування від панельних тестів
Повноекзомне та повногеномне секвенування відрізняються від панельного тестування обсягом аналізу. Повноекзомне секвенування охоплює кодуючі білок регіони в межах усіх 20 000 генів. Повногеномне секвенування охоплює всі гени, які включені в повноекзомне секвенування, а також інтронні області. Панельне тестування аналізує лише вибрані певні гени.

Панельному тестуванню складно охопити всі необхідні гени, і якщо виявляються нові гени, пов’язані із захворюванням, необхідно виконати ще один панельний тест. З іншого боку, повногеномне та повноекзомне секвенування використовують уже отримані дані та можуть бути негайно проаналізовані для виявлення нових генів, тому немає потреби у заборі додаткових зразків і додаткових витратах.

Рідкісні захворювання мають широкий спектр симптомів, і жоден із симптомів не є специфічним для конкретного захворювання, тому фахівцям складно зрозуміти, яку панель обрати.

Автоматизована система повторних аналізів

Якщо в ході повноекзомного або повногеномного секвенування патогенний варіант не було виявлено, цей зразок буде щоденно повторно аналізуватися за допомогою автоматизованого конвеєра повторного аналізу. Якщо результат зміниться в процесі повторного аналізу, він буде розглянутий та вручну перевірений відділом медичної генетики. Після цього оновлений звіт буде надіслано замовнику.

Повторний аналіз усіх недіагностованих пацієнтів та оновлений звіт генеруються безкоштовно, якщо ідентифіковано клінічно значущий варіант або раніше зареєстрований варіант був рекласифікований у результаті повторного аналізу.

Процес повторного аналізу включає повторну анотацію всіх варіантів, які були виявлені під час початкового аналізу, і вибирає варіант на основі подібності симптомів пацієнта до захворювання, попередньої байєсівської оцінки варіанта з поточною байєсівською оцінкою, спадковості захворювання, оновлень захворювань у базі OMIM, внутрішніх даних та будь-яких нових біоінформатичних анотацій.

Відібрані варіанти потім представляються медичним генетикам для перегляду, а медичні генетики досліджують дані та вирішують, чи слід повідомляти про цей варіант чи ні. Після прийняття рішення буде сформовано звіт про повторний аналіз, який буде надіслано лікарю, що направив пацієнта.

Повторний аналіз означає, що пацієнти, початковий діагноз яких не був успішним, постійно аналізуються, щоб відобразити останні результати та нові симптоми пацієнта.
Початковий рівень діагностики рідкісних захворювань становить лише 30-35%. Це означає, що для встановлення діагнозу недостатньо доказів. Оскільки щороку виявляється понад 300 нових захворювань і причинних варіантів, а класифікація варіантів змінюється, базу даних оновлюють щодня. Про нові діагностовані захворювання, виявлені в ході повторного аналізу, негайно повідомляють лікарям, що означає, що 7% пацієнтів на рік можуть завершити свої пошуки діагностичних відповідей.

Таким чином, для пацієнтів, у яких не були виявлені генетичні порушення, через деякий час будуть проведені повторні аналізи з використанням оновленої бази даних. Коли буде ідентифіковано новий молекулярний діагноз, оновлений висновок буде надано безкоштовно.

Терміни виконання досліджень – 6-8 тижнів.

При направленні необхідно вказати: ПІБ, дату, місяць і рік народження, етнічну приналежність, вік початку захворювання, спадковий анамнез, основні симптоми, бажано вказати конкретні гени, які можуть спричиняти це захворювання.